Ми, жителі мікрорайону Перемінка м.Костополя (в недалекому минулому одноіменного села), вимагаємо припинити вирубування лісу в урочищі Кут (5 квартал Мащанського лісництва).

Цей ліс є “живим” свідком історії і середовищем існування людей протягом багатьох віків. Він пережив царську Росію, буржуазну Польщу, Ра-дянський Союз, дві світові війни і опинився під загрозою винищення в незалежній Україні. В пам’я-ті багатьох поколінь цей масив лісу залишається чудовим місцем збору грибів, ягід, відпочинку на природі.

Днями побачила світ нова книга письменника Олександра Намозова «Жириновский. Возвращение к истокам». Невідомі подробиці візиту віце-спікера Держдуми Росії на Батьківщину предків описав у своєму творі автор, який супроводжував політичну зірку Костопільщиною.
Цю та інші книги Олександра Намозова можна замовити за телефоном: 8(096)3530236.

Наприкінці минулого року Костопільщину сколихнула резонансна подія: вночі з 18 на 19 грудня озброєний чоловік у масці та рукавичках проник у будинок приватного підприємця Михайла Д., де здійснив напад на господаря оселі, поранивши його з пістолета “Шмайсер”. Нападник, житель Костополя, Сергій Ф. (офіційно зареєстрований у селі Яполоть) тієї ж ночі був затриманий працівниками Костопільського РВ УМВС України. Наша газета, провівши журналістське розслідування, уже повідомляла своїх читачів про цю неординарну, надзвичайну подію. (стаття Напад “Привида” №52, 27 грудня 2008 року).

Село Постійне – одне з найбільших у районі. Тут люди утримують у підсобних господарствах 240 голів великої рогатої худоби. Для багатьох сімей корівчина продовжує залишатися головною годувальницею і водночас останньою ря-тівною соломинкою, яка тримає селянина на плаву. Однак, щоб годувати господарів, корова насамперед має бути ситою сама. Недаремно ж бо мовиться, що молоко в неї на язиці. Тому, щоб добре доїлася, повинна добре їсти. І не лише сіно, а й осипку, жом, кормові буряки або ж варену картоплю. Зрозуміло, що хороші харчі коштують немалих грошей. Ті, хто не мають роботи, заробляють їх завдяки тій же корові, яка дає стратегічний товар – молоко. Українському селянинові воно є справжнім «білим» золотом, оскільки, крім їжі, приносить ще й «живі» гроші. Розуміється, що лише після того, як його продадуть.